Page:Валда ян 1931-05 33стр.jpg

This page has been proofread.
М. БЕЗБОРОДОВ

МОДАНКСА

(Сявф повесьцта „Колма пингт“
„Олькссь аварьдезь зрясть эряфса“.   йофксста.)

Васенце вал зземс.
Ляй велесь оцю,
Ульцянза келихть,
Кафта церькунза —
Оцюфт, серихть.
Колма сядот куд
Соння эсонза,
Шуфтонь школане
Веле песонза.
Тьожаньда лама
Ломань ваймонза,
Келихть паксянза
Келихть лаймнза.
Аньцек паксятне,
Салаюф баярть,
Сокайхнень кяцта
Эряфонь салайть.
Ляй - велеряйхнень
Шуфтонь куднясна,
Додуса паннефт
Колсеф вальмасна.
Тунда аф эряй
Ярхцамс кшинясна
Аф сатни якамс
Пильге вийнясна.
Вай, лиякс эряй
Салаюф баярсь
Ашуфнень ланга
Стака шинь марайсь.
Корхтада ровнат
Баярть паксянза,
Пефтомот сире
Сери виренза.
Кели лаймова
Шуди оцю ляй,
Тя ляйть ширеса
Салаюфсь эряй.
Баяронь пизось
Кяжи слава канць,
Аф стак Ляй велесь
Урокоць—аварць.
Сембе велетне
Поксесть пяленза,
Вай, лама эряйхть
Баярть тевонза:
Сокама, нума,
Тише лядема,
Вирьса сьоксенда
Пенгянь керома.
Пяля питьнеса
Поксесть пинети
Вай апак покотть
Сими—ярхцайти.
Мзярда питьненкса
Пялонза молихть
Вов тяфтама валхт
Покайхня кулихть:
„Тонь цьора, траксце
Кафта шит якась,
Паксязень ланга
Сьорозень тапась.
Тага аваця
Вирезон якась
Кафта кептерьнят
Апьенкат кочкась.

А тон аляцень.
Цьора, токама,
Якась паксязон
Пулфонь салама.
— Эй, Михей Сытич!
Штрафонь книгатнень...
Эрявихть нолдамс,
Веши ломатнень.
Нолдасы прянц ашусь
Лажназь куду туй,
Эх, коста тяни
Ярмак кшинди муй.

I

Эрязста ласьки
Мокшонь од стирьня,
Кели паксява,
Паксянь кинява.
Сон кува ласьки
Меки варжаксни,
Сельмя ведьняса
Ожа пенц начфни.
Стирьнять ланксонза
Акша панарня
Прязонва* сотфкя
Ташта руцяня,
Карьсефт пильгонза
Пона пракстаса
Вете ленгаса
Кодаф карьняса.
Пужфкя, олафкя
Эвотьф шаманяц
Лафту ланганза
Страфтфкя шаярьняц.
Тяфта ков ласьки,
Ков эряскады?
Мес кафта пяли,
Пелезь ванонды?
Кия эвфтезя,
Кия обжазя?
Кия аварьдезь
Паксяв нолдазя?
Ласьки аканцты
Пинеченя вели,
Меки ванонды.
Сединяц пели.
Салаюфт цьорац
Соння обжазя,
Рахазь пеедезь,
Паксяв нолдазя.
Тяни од пингоц
Стирьнять юмась ни,
Сянкса сединяц
Тотнай-комотни.
Содасы кулясь
Марявсь велети,
Аф пара словась
Келес келемшни.
Кулянь канниня
Улихть велеса —
Ламонь кулендихть
Синне пилесна.
Фкя куля маряхть
Тиихть ведькемонь,
Оржа кяльняса

Рахсесазь сембонь.
„Коленьди стирьда
Велеса лама“
Кядьнек пильгонек
Кармайхть корхта.
Вов мес велеста,
Стирьнясь воргоди.
Вов мес паксяса
Келукс кольгоньди,
Стакаста сюдуфсь,
Касозя серенц,
Вирень нумолнякс,
Ломаньда пеленцть.
Одняста стирьнясь
Кармась якама:
Оцюфнень мархта,
Паксяв покама.
Мяляфцы Нуйхня
рахайть эсонза
Мес аф кирьдеви
Тарвас кяцонза.
— Алду, сизетьни!
— Ха, ха, ха, ха, ха!
Архтака куду
Росьнень тяйть тапа.
Эх, стирьня, стирьня
Сюдуф уроскя, —
И кармайхть нума
Эрязста нуйхня.
Малаць од пингоц,
Тяни оцю ни
Аньцек эряфкац
Ой, аф петьневи.
Сякокс козяньди
Виенц макссесы,
Эрь кши сускомнять
Ливсса рамсесы.
Сяконь ланкс исяк
Вай, сонь пеедезь,
Вай, лимокс-сюнокс
Вирьса тиендезь,
Теряц корхнекшнесь...
Алдусь мяляфцы
Сонь корхтаманц —
Ляди тошка—манц.
Шята, Алдуняй,
Мон курок кулан,
Равжа модати
Эряма суван.
Мяляфтк... аяш тонь
Тряйця—аляця,
Курок аф ули
Щайця—каряйця.
Урозста стирьняй!
Эрямась цьолак...
Тята авардя, —
Ваксказон озак.
Тафта корхтазьня,
Алдуть явсезя:
Кельмя турваса
Конянц паклезя
Кафцьконянь шудесть
Сельмя ведьнясна,
Фкяфкас ашкодоасть
Кафцькань кяднясна