Page:Колхозонь эряф 1933-11 15стр.jpg

This page has been proofread.
„Мать“   романць   (Ушотксоц   ингольдень   номерга)
Мокшокс  йотафтозе  И.  Г.  Черапкинць
 

Пяле частшкада меле, сталмоть мархта комафтозь, спокойнаста и надиязь, тядясь ащесь фабрикань ортатнень инголе. Кафта сторошт, конань сафнезь кяжснон лангозост рабочаень пеетькшнематне, тозьморязь-нозьморязь щупось сембонь двору сувахнень, а сияк сялонцть мархтост. Фширеса ащесь полицейскай ды шуване пильге, якстерь шама, оржа селме ломань. Тядяс, крьхцятьнень лафтуда лафтус шашфнем йоткть, сельмалга ванць мельганза, шарьхкотькшнезе, што тя шпион.

Сери, кудряв пря цьора, вазьса, конань сон шовонезонза щафтозе, пяшкоткшнесь сторошненди, конат вешенцть перьфканза;

— Тинь, шайтатт, пряста вешондеде, аф карманга!..

Фке сторожсь отвечась:

— Тонь прасот, сяде башка, мезевок аш...

— Теенть синь и кунцемат, аф аршт! — пяшкоць рабочайсь.

Шпионць оржаста варжаксць лангозонза ды тюхаць.

— Монь—ни нолдалемасть! — эняльгаць тядясь. — Няйсамасть, кантф мархтан, синдевсь копорезэвок сталмоти!

— Йотак, йотак! — кяжиста пяшкоць сторожсь. — Корхни тата тожи сонга...

Тядясь пачкоць эсь вастозонза, валхнезень мастору корьцяганзон, путнезень вастоваст ды, ливозю шаманц нарнем йоткть, варжаксць перьфканза.

Эстакиге нажецть теенза Гусев брательнекне, слесарьхне ды оцюсь, Василий, конац сьормадозе, оцю вайгальхть, кизефтезе:

— Цюкорхня улихть?

— Ванды кандан! — отвечась тядясь.

Ня валхне инголи смекафтольхть, содаманьди. Браттнень шамасна весялгоцть Иван из кирьде, пяшкоць:

— Эх, ты, мать честная!..

Василийсь пльзясь ваксозонза, кармась ванондома корчагатнень потмова, и сяка йоткть сонь повширезонза кяшевсь пачка листовка.

— Иван, — оцю вайгяльхть корхтась соньць, — аф мольхтяма течи куду, давай бабать кяцта обед раматама. — А соньць эрязта тонгондозень книшкатнень кяме глянищазонза. — Од торговкати эряви польза кандомс...

— Эряви! — согласиндась Иван и рахазевсь.

Тядясь, сельмалга фширге ванонц, пяшкоткшнесь:

— Лямь, пси лапшат!

И, апак няхть книгатнень лифнезень, пачка пачка мельге, тонгондзень синь братьятнень кядьге. Эрь пинкть, козк книгатне маштольхть кяцтонза, сельме инголенза пта крьвязькшнель тюжя пятнакс, кода сардонянь толня шобда куца, жандармскай офицерть шамац, ды сон эсьпотмова кяженьбачк корхтась теенза:

— На-ка...

Нажетькшнесть рабочахне, кядьгаст шаванят; коста синь модаса уленьцть, Иван Гусев оцю вайгяльхгь рахама кармаль кайсеме лям, лапшат, а Гусефне шутендазь пеетькшнесть лангозонза:

— Ловкайста работай Ниловна!

— Нужась кошарттанза шееронь кунцеме! — кяжиста пшкяць кати кодама кочегар. — Тряенц — норгозь. Сволочть! Ну ка, дай колма трешнекта лапша. Ничево, тядясь! Кодавок эрят.

— Спасиба пара валозт! — пеетькстазь мярьсь тядясь теенза.

Сон, фшири тума йоткть, моторць:

— Аф питни тейне се пара валсь...

Власова пяшкоткшнесь:

— Псинят — лямь, лапшат, шонгарям...

13