Page:Колхозонь эряф 1934-11-12 37стр.jpg

This page has been proofread.

ВАСЯТЯНЬ ЭРЯФОЦ 33


 
шинь перьф лядсть копорьснон шовиямс. Вестевок стак ашесть лоткся, аньцек пеелемснон шовамост весть-аф весть лоткайхть, да обедамста афламос ащесть. Вася эрь рядть лядемста нарнесыня ливезензон ожасонза арьси эсь пачканза: „мон тяшкава шаван лишнай пятак теень максы Ула, а сон мес тяшкава шави?“

Шить валгома шовор цьоратне тусть Улонь пяли ужанама. Улорясь каясь теест целай цяра шапама и кельмя квас, эзонза синнесь пидеф шини и салу калхт. Вася лятфтазе постуфокс эряфонц, мзярда Улорять тя квасоц сивозе сембе седиенц. Цьоратне сивозь сембе квасть, синь мялезост дажа тусь тя шапама и кельмя квассь стака работада меле Квасда меле Улорясь канць модамарьхть и похарямстонза лихць тага кельмя шапама лофца.

Ужанамада меле Ула теест мярьгсь;

Ну*, геройхть, работадя лац. Ярмаконкса сада ванды.

Куду молемста Вася мярьгсь ялганцты:

— Федот, мон шавонь тяшкава, теень Ула лишнай пятак путсь, а тон мезенькса?

Ялгац варжаксць кургонь келептезь Васять лангс и мярьгсь эстакиге.

— Да разя макссь лишнай пятак? Эрь акаяннайсь! Ну, ежу дьяволсь! Теень сон, тонь эздот салаваня, мярьгсь: „арак лядемста инголи, пяконя лядть, и сонга мельгат кармай молемс, а тянкса теть путан лишнай пятак“. Ва чертсь... Кода васькафтомазь.

— А теень, тонь эздот салаваня мярьгсь арамда меколи и корхтай: арак* меколи и паньтьк инголет ялгаценьгя, а тянькса пятак прьбаван“. Ну, брат, кафцькя тонь мархтот нолга тулотама, — мес тозк паксяса аф азондомс фкя-фкяньди. Э брат, Вася, мироедть аф васькафцак, сон аф минь лацонок ломатть васькафнесь.

Вася куду самда меле мадсь и лятфтазень Прохор-атянь валонзон, конатнень корхнезень теенза учань ваномста. Тяда меле Вася кармась содамонза, кода козякадкшнихть мироедтне.

Омбоце шиня Вася изь стяв, — пряц кевонь сталмоса марявсь, а телац, кода пси ведьса валф, — пси и якстерь путькса велхтяф. Улорять келмя и шапама квасоц Васянь машфтозе виенц и ежонзон. Васянь тидяц сюды Улорять эса:

— Эх, век парда тяза няя. Губиндазе цьоранязень! Разя можна ломансь тяфтама вишкя работада меле андомс кельме и шапама квазда!? Шкайсь сюдозя тянкса!

Но „шкайсь“ Улорять ашезе „сюда“, сон сякокс, кода боцькя, эчколь, а Вася сексень перьф маендась мяштенц и пильгонзон мархта.

Васянь сярядемста тидянцты савсь мимс алашась, штоба рамамс тунданьди кши и пандомс дацять конань инкса старастась урядникть мархта гразясть мимс куд-лоскоткаснонга. Пчкамдонза меле, — омбоце сексеть, Вася урвяясь. сявсь эсь велестост стама же беднаень стирь кодама и соньць. Урьвац ульсь сельмонь пяльдя аф шумбра, но работань кельги ломань.

Васянь тидянцты ламос изь сав кенярькшнемс и васькамс урьвянянц лангса, — керозе „потма урмась“, коськоньць-тись кизошка и кулось. Куломдонза меле Вася пяк аварьцсь. Мзярдовок тяфта ниньгя изь аварькшня Алянц куломста фкявок сельмеведь изь прафта, да и виздсь эста Вася авардеманцка. А тяни, — тидянц куломда меле, мзярда срадсь поминкась, варжаксць кудонц перьфкя Вася, — шава, аш инь кельги ломанец куд потмоса. Озась яземпряти и урокодсь вярьгак вайгялхть, кода явси ава. Аварьдема пачк сембе эряфоц Васянь етась живой картинакс ингольганза. Аварьдемда меле Вася кармась арьсекшнеме, кода ладямс ингольдень эряфонц. Лама думандась, лама арьсесь, но аш, коданга аф думандави цебярь эряф кода унжань котфса тапаряф пряц и кядензовок новольсть, — бта афи соньцень. Васянь урьвац валомне, — сетьмя сараскакс озась ваксозонза. Вася нардазень сельмеведензон, мярьгсь:

— Дай думандатама, месеньдемс тяни. Постухокс штоли сиведемс?

— Архт-лучи степи работама, шять мзяровок ярмаконя кандат; ато кудськя курок веляй лангозонк.

— А тон месеньдят ськамот? — Кизефтезе рьванц тага Вася.

— Кода, кода прязень тряса. Шять алязе эсь пялонза сявсамань и кармалень мархтост работама.

Сяка тялоть Вася тусь работама. Службав ашезь сявя браковазь. Мизя Вася калада куд лоскодонц урьвац тусь алянц