Page:Колхозонь эряф 1938-09-10 34стр.jpg

This page has been proofread.
32 Андрей Чекашкин


 

Штоба бабась оду тяшкава афоль сюце, Трофимсь щазе пинжаконц, сявозень кавлалонза ужеста книганзон и тусь кенкшти. Млшкась кайги вайгяльса авардезь кярьмодсь пинжак полозонза.

— Вай, шкабавас-кормолець... Да коза тон, Трофим?! — эводезь корхтась бабась и мольсь цьоранц мельге, — Тяйть пеетьфте ломаттнень. Тят тушенда, лефкскяй. Мон оду аф карман сюцемот. Воляце, месть тят тиенде.

— Коза тон, Трофим. Месть кулхцондсак сире дурать, — Стясь вастстонза атясь.

Трофимсь мрдась. Мишкась лоткась авардемда. Тядяц сувась седялу лангонкса, штоба лацкас андомс цьоранц, конань сон обижазе, и йотафтомс сонь кяжензон.

— Ну, кода, аляй? Сьорматтама, штоли заявления колхозу? Али нинге думондакшнят? — кизефнесь Трофимсь.

— Думондакшнемс, пожалай, цьорай, саты. Да пелян тевоньке аф лиси. Пяк кржанек ни ульхтяма. Ошень эшка велеста нильгемоньшка куд, колмогемоньшка алаша. Мезень кшма тя? Модада лама, афи соксеви. Да нинге аф ладят фкя-фкянь мархта. Да мон ина, ножалай... — атясь варжакстсь бабанц лангс, сонць сюдердазень равжа туста сакалонзон. — Тядяце, няйсак, аф йорай.

Тяни кенярдемать эзда мрдась мяк Трофимть ярхцамацка.

— Тинцень волянте, а монь лемозень тясть сьорматфне, сиредень пяльхть тямасть грешиндафта. Мон сембе сяка кудса ащекшнян.

— Аф сьорматфттядязь, тядяй. Верондамак, сай пинге, тонць сьорматфтат.

Трофимсь вишкста сьормадсь заявления алянцты и тусь сонь мархтонза правленияв. Трофимть тяни тага сатозе оцю радость. Сон эряскодсь, ашезе маре кода комотнесь шудеркскятнень вельф. Аляц тейнза мярьгондсь молемда сяда валомня, ату аф кенери мельганза. Трофимсь йолмалгафнезень аф ламос аськолксонзон и эстейнза апак шарьхкодть тага вишкомкшнесь. Мольсь кядень яфчазь, кеме аськолксса, кода якстерьармеец; голубой йоню сельмонзон весяласта ванфтозень инголи; круглай акша шаманц иинге* сядонга мазепнезь полнай щекастонза варянятне, конат тяни афи машнесть, сяс мес сон фалу мзелдсь. Кода аф мзелдомс, кода аф радовамс Трофимти: вдь колхозти сон канды пяк питни казьне.

* * *

Восток ширеста горизонтсь таватф бта якстерь полушальса, лиссь майскяй шовдавань зарясь. Громаднай розовай хрусталень куполкс ащесь менельсь велеть, вирьть и паксять вельксса. Велеса единоличникне нинге удость, а од колхозникне паксясот ни. Синь тядде нинге васенцеда лиссть сокама. Межав паксять кучкаванза уськокс таргавсть сокайнь колма звенат, штоба тиемс од, колхозняй ума, кодама тя паксяса нинге ашель вестенге. Васенце звенать инголе ульсь сире Шаловсь, колхозонь председательсь; омбоцеть вятезе Коршуновсь, бригадирсь; колмоцеть инголе сокась Трофимсь, щетоводсь.

Кафта лемехса плукне курок юмафнезь нару межатнень; сокайхнень мельге кели лентакс тарксевсть бораздатне; калмосевсть алу коське сортишетне; сокафсна келемкшнесь и келемкшнесь.

Весяласта, дружнаста сокасть колхозникне. Конац молембачк вяшкондсь, конац морась, конат фкя фкянь мархта рахсесть. Аньцек Захар атянь, Трофимть алянц, мес-бди нолдафоль нярец. Сон мезе-бди йорась азомда цьоранцты, но ашезь сатне совостец. Пельсь обижави цьорац.

Трофимть прясонза ульсть эсь арьсеманза. Сон пельсь сянь эзда, кода ба аф лядомс ялгада. Визькс ули, кда алянц звенац сокай сяда кржа лия звенатнень коряс.

Перьф пяльге паксянь китнень эзга, тяйняня уманятцень ланга, кода панжам пизоста эрьготьф панжапт, тифтень-кафтонь шерьхксть башка эряйхне шуфтонь сокаснон-инзамаснон мархта. Захар атянь звенанц эзда аф ичкозе сокась ськамонза Каргонь Михалсь. Лангозонза мянь ширеста ванозьге няйсак, што сокать усксезе аф алашась, а сонць вию, оцю Михалсь. Михалсь пяк кельгсы работаманц, модать цебярьста инзаманц-сокаманц, но тя тейнза тиемс ашель кода. Пяк аф пара ульсь сонь мялезонза, мзярда сидеста сашендовсь тейнза тушендомс фкя аськолксшка уманянц лангста омбоцети и вешендемс сонь паксять келес. «Шиньберф аньцек якак, прьгафнек и кильнек алаша лоскотцень, куломшка сизьсек, а работаф аш»