Ичкиздень масторхня/06

Ичкиздень масторхня  (1933)  by Гайдар, Аркадий Петрович, edited by Кочетков А., translated by Аф содаф (аноним)
6-це главась
Арк. Гайдар. Ичкиздень масторхня. — ОГИЗ Молодая гвардия, Москва, 1933. — стр. 31—34

[ 31 ]

6.

Вася Петькась аньцек эвоць. Сон эзк комась и озась фкя калена ланйса, сонць валомня ванц бокова.

Улсь пяк сетьмя. Тяфтама сетьмя, што цёбярьста кулевсь весяла Филькать шюдерьксонц шюдемац, и мешень быйнямась педентьфт сиря, нупоньца щаф келунь варять эзда.

И сяс мес, ульсь тяфтама сетьмя, што вирсь ульсь тяфтама приветливай и валдоптф лямбя мани валца, Петькась спокоендавсь и осторожнайста, но аф пельманкса, а хитрай цёранянь привычкаса, кяшендезь кальхнень фталу, кармась шаштома палаткать тейсь.

«Ахотникт? — думондась сон. — Аф, аф ахотникт... Местема синь палатка мархта сайхть? Калонь кунцийхть? Аф, аф калонь [ 32 ]кунцийхть — берякть эзда ичкизя. Но кда аф ахотникт, аф калонь кунцийхть, то кия-на?»

«А кда разбойникт?» думондась сон и ляць мялезонза, што фкя ташта книгаста сон няйсь картинка: тяфта-жа вирьса палатка; ся палаткать инголя озафт и симихть винада ломатть, а синнь ваксост ащи пяк осалня, и пяк печальнай красавица и морай теест мора, кочксесыень, кувака кодама быди замысловатай, инструментнень струнаснон.

Нят дупнень эзда Петькати арась аф цебярь. Губанза кармасть зырнатома, кармась сельмонзон чипорфтома и вешсь потамода меки и кодак мезя ласькомс куд шири.

Но тяса кальхнень ёткса валдонять инголя ульсь пондаф пикс, и тя пиксть ланкса пондафт, кода няеви, ненгя начка муськомада меля, самай обыкновеннай подштанникт и кафынцт сенемя паннеф насокт.

И нят начка подштанникня и нюрги варманять инголя носкатня кода-бта эзк басязь сонь, и думсь разбойникнень колга няевсь теенза смешной и тупай.

Сон шашць сяда малас. Тяни теенза няевсь, што аф палаткать тейса, аф потмоса кигавок аш.

Сонь няйсь кафта пяшкотьф коськя ловаса ацапт (алкст) и оцю серай велхкс (одияла). Палаткать кучкаса ацаф брезенца масторса улсть ёрдафт кодама-бди сенемя и акша бумагат сёвонь и кев сускопт, тяфтапт сидеста повонцть тихай ляйть бёрякса; тяса-жа улсть ёрдафт кодама бди шовдаста пиндолды и аф содаф Петькати предметт.

Толнясь аф пяконя качамшнесь. Толнять тейса ащесь оцю соду жестень чайник. Тапаф нарнять ланксь улсь ёрдаф акша пакарь, кода няемс пинень пореньтф.

Смел Петькась шашць мянь палаткать тейс. Клёк вася сонь тусть мялезонза аф содаф металлическай предметня. Фкясь — колма пилькса, кода ётай кизоня сувсеф фотографть нежец. Омбоцесь — круглай, оцю кодама-бди цифра мархта и таргаф крукть туркс сюря. Колмоцеськя — круглай, но сяда ёмбла шавийхть кядень част ланкс, оржа комотни стрелка мархта.

Сон кеподезя ся предметт. Стрелкась шерхкозевсь и танга арась вастозонза.

[ 33 ]«Компас», шархкоць Петькась, ляць мялезонза, што тяфтама штуковина сон морафнесь кннгаса.

Што-ба ненгя варжамс тянь, сон шаркстась кругом.

Шюваня оржа стрелкась-кя шаркстась, и, ламокстть лаказевсь, равжа пец няфтезя ся ширеть, коса вирь крайса сери и кели куз. Петькать тя тусь мялезонза. Сон ётась палаткать перьф, шаркстась фкя каль фталу, шаркстась омбоцеть фталу и шаркстась васцонза кемоньксть, думондась васькафтомс и путондамс стрелкать. Но, кодак аньцек сон лоткась, кода ноласта люкай стрелкась кода и вася упорства и настойчивость мархта равжа песонза няфтезя Петькати, што мзяра дят шар, сембя сяка аф васькафцак.

«Кода живой», думондай кенянтьф Петькась, ужальцы, што сонь аш тяфтама пяк цебярь штукац. Сон куфкстась и думондась, путомс компазть вастозонза или аф (пади, сон и путолхця).

Но самай тя пингоня лия пяльдя явсь пяк оцю понав пиня и вишкя увама мархта ёрдась пря теезонза.

Эвотьф Петькась пишкодозевсь и тусь ласькозь полдань синдезь калхнень ёткова. Пинесь кяжи уваманць мархта арць мельганза и сембя сяка сатолхця сонь, кда аф Филькать шюдерьксоц, конань эзга калена видева ведьгя ётась Петькась.

Арць шюдерьксть тейс, конац улсь ся вастт эса кели, пинесь шаронць берякть эзга, вешенць коса-ба улель кода комотемс.

А Петькась исця учся, мзярда комоти, ласьки инголи, комотни шуфта коретьнень вельф карягатьнень и пенёкнень вельф, кода бта шумбас.

Сон лоткась пяконя ваймонь таргама, аньцек эста, мзярда пачкоць Тихай ляйть берякс. Нолсесыень коськя губанзон, сон молсь ляйть тейс, симсь и сидеста ваймонь тарксезь, валомня тусь куд шири, марясы прянць аф пяк цебярьста.

Сембя сяка сон афолхця сяв компазть, кда-ба аф пинесь. Но сембя сяка пинесь или аф пинесь, а лисенць станя што компазть сон салазя.

А сон содазя, што тяфтама тевонкса эжцы аляць, аф шнасы Иван Михайловичсь да и аф мярьги, што цебярь тев, пажалай Васкаськя.

Но станя кода тевсь улсь-ни тийф, а мрдамс компаз мархта меки теенза улсь пелькс и визькс, то сон басязя эсь прянц [ 34 ]станя, што клёк вася сон аф виноват, омбоцесь пинеда башка, сонь киегя исця няй, а колмоцесь, компазть ули кода прдамс сяда ичкизи, а мзярда небуть сяда тов, секст шири или тяла шири, мзярда кодамова палатка аф улини, азомс муе, и кадамос эсь теенза.

Вов кодама ёнца улсь заняф Петькась и вов мес сон ащесь кальхнень потмоса перя фтала и изь лисенть Васькать тейс, конац дасадяфста вешендезя сонь шудавань перьф.