Кода русне кстиндасть/В

Кода русня кстиндасьть  (1891) 
Авторсь афъ содафъ (анонимъ)
Крещеніе Руси при святомъ князѣ Владимирѣ. На Мокшанскомъ нарѣчіи Мордовскаго языка. Изданіе Православнаго Миссіонерскаго Общества. — Казань, Типо-Литографія В. М. Ключникова, 1891.
[ Титул ]

КРЕЩЕНІЕ РУСИ

 

ПРИ СВЯТОМЪ КНЯЗѢ

 

ВЛАДИМІРѢ.

 

На Мокшанскомъ нарѣчіи Мордовскаго языка.

 

ИЗДАНІЕ

Православнаго Миссіонерскаго Общества.

 
 

КАЗАНЬ.
Типо-Литографія В. М. Ключникова, Бол. Прол. ул. соб. д.
1891.

 

 

[ 2 ]

Отъ Совѣта Братства Св. Гурія печатать разрѣшается. Казань.
Сентября 16 дня 1891 года.
Предсѣдатель Совѣта Братства Епископъ Никаноръ,
Викарій Казанской Епархіи.
 

622

 

 
[ 3 ]
 

Кода русня кстиндасьть.

 

 

Тяддя кизында (15 Іюля 1888 г.) вейхкса сяттъ киза топоди, кода Святой Владиміръ оцьазэрсь сембень руснэнь Кіевса кстиндазень. Тя вейхкса сяттъ кизэнь топодема шиста сембя минь мастэрсэнэкъ эряй русня празникъ тіихть: сембя церькавга обѣднятъ тіихть, св. Владимірэньди молебенъ служайхть, шкайхть (образтъ) ведь ланксъ лихтихть. Кіевса тя празникть колма шить кепэцазь. Тоза пурэмихть лама архирейхть, поптъ, оцьу паяртъ. Станя же обѣдняда меля молебенъ служайхть Св. Владимірэньди, молебенда меля сембя [ 4 ]церькавста шкайхнень ведь ланксъ лихцазь ся вастти, коса первай русня кстиндафтъ.

Тячіень шиня мокшотьненьди-гя пякь эряви Шкайти озэндэмсъ, — мокшотня эряйхть рузъ марта фкя мастэрса, — кода русня кстиндафтъ афэльть уль, мокшотне-вэкъ тя чисъ апакъ кстидакъ улельть, ётмеляцексъ шайтатнэньди озэнкшнельть. Тяни мокшотне-вэкъ руснэнь кувалмэва кстиндафтъ.

Содасасть тинь, мокшотня, кода эрсесть кстиндамэзэстъ тинь ингэльдэнь атяньтя бабаньтя; русня кстиндамэзэстъ эрясть сяда афъ цебярста, — синь Шкайда ашэсть пеленьдя, ломаньдя ашэсть визьня. Проксъ тюреньдельхть, фкя фкянь сюцекшнэльхть, ламэнь-ламэнь ава кирнельхть. Фкя виде Шкайть васцъ озэнкшнэльхть шити, ковти, тяштьненьди. Тіенцть эстіестъ шуфтэнь шкайхть, да озэнкшнэсть теестъ. Озэндэмстэстъ ся шуфтэнь шкайхненьди печксельхть алашатъ, тракстъ. Самельдя кармэсесть ломанень печксемя теестъ. Кулэмда меля станя озэнкшнихнень ваймесна молихть шайтанти: Пасиба Шкайти, Сонъ ужальдезень руснэнь: максь теестъ цебярь оцьазэръ. Ся оцьазэрсь первай соньць [ 5 ]кстиндафтьсь пря, тоса сембя руснэнь кстиндафтэзень, Ся оцьазэрть лемэцъ Владиміръ.

Владиміръ ульсь Святославъ оцьазэрэнь цёра, Святославэнь колмэль цёранза. Сонъ шивъ пинкстэнза явызя мастэрэнцъ цёранзэнды. Оцьу цёранцъ, Ярополкэнь, путызя эсь вастэзэнза Кіеви. Ёткста цёранцъ, Олегэнь, путызя Овручъ ошти. Ёлма цёранцты Владимірти максь сембедя ёлма ошэнцъ — Новгоротть. Алянцъ кулэмда меля Ярополкъ марта Олегъ кармасть фкя-фкянь сюцемя да тюремя. Тюрембачкъ Олегъ прась седь алу да шавувсь; Сонь ошэнцъ Ярополкъ сявэзя эстіенза. Сянь марязя Владиміръ да сонъ-га кармась Ярополкть-эзда пелемя. Новгородса Владиміръ эрясь Добрыня патянцъ марта. Добрыня сонь кортазя ворьгедемсъ Новгородста иля мастэрсъ. Владиміръ воргець варягэнь мастэрсъ, эрясь тоса колма кизатъ; прдась эстіенза лама салдатъ, да мрдась меки эсь ошэзэнза Новгороду. Тяса кармась думандама, кода Ярополкэньди пандэма кяжецъ Олегэнь шавманцъ инкса.

Ся пинкть Новгородъ марта Кіевть ёткса, Полоцкъ ошса, эрясь Рогвольдъ оцьазэръ. Рогвольдэнь [ 6 ]ульсь пякь мазы стирецъ — Рогнѣда. Владиміръ марязя Ярополкъ латцесы Рогнѣдань эстіенза. Кучсь сонъ-га Ярополкэнь ёткова Рогнѣдань ладяма. Рогвольдэньди ашъ мезть тіендемсъ: кафта віи оцьазэртъ стиренцъ латцисазь, — конаньди афъ макссы, омбэцесь кяжіяй, да кармай мартэнза тюремя. Сонъ терьдезень кафцькя оцьазэртнэнь латциснэнъ, да кортай теестъ: моньдине кафцькя оцьазэртня фкатъ, монъ конанцты-гя Рогнѣдань афъ кирьца; вага кизефца тиньцень ингэльдентъ киньди сонць моли. Тердезь Рогнѣдань. Аляцъ кизефтезя, конанцты моли эрьваксъ — Ярополкэньди, али Владимірэньди. Ярополкъ сяда цебярель, мазыель, да сятявэль. Сонь аляцъ, тядяцъ оцьазэрэнь плямастэльхть. Владиміръ эста неньгя ёлмаль, афъ цебярель, да афъ мазыель. Владимирэнь аляцъ ульсь оцьазэръ, а тядяцъ стакъ аваль, сонъ аньцякъ оцьазырэнь куца эрясь. Рогнѣда латцихненьди мярьгсь: „монъ афъ молянъ Владимірэньди эрьваксъ, афъ карманъ стакъ авань цёрань пильгень юксэндэма, монъ молянъ Ярополкэньди эрьваксъ.“

Латцихня азэзь сянь Владимірэньди. Владимірэнь ся валхнэнь марта седіецъ кярувсь. Сонъ [ 7 ]курэкъ кочказень эсь солдадэнзэнъ, да лись Полоцкъ ланксъ. Фкя веста-кигя Полоцкть кырвястизя, модать марта арсяптызя, сембя ломатьнень шавэндызень, конатъ иляцть — пленцъ сявызень. Рогнѣдань вихца сявызя эстіенза эрьваксъ. Тядянцъ, алянцъ ингэльде кошардызя эсь пильгензэнъ юксэндэма. Сяда меля Владиміръ шавэзень Рогнѣдань алянцъ, тядянцъ.

Полоцкста Владиміръ тусь Кіеви Ярополкъ марта тюремя. Ярополкъ эсь ломанензэнъ марта пякстась пря Кіеви. Тоса эрясь афъ ламэсъ да ворьгець иля афъ оцьу ошкасъ. Владиміръ арафтэзень ся ошть перьфкя эсь салдадэнзэнъ, да эзь новля афъ ошу кинь-гя, афъ ошэста кинь-гя. Эрясть, эрясть пякстафста ломатьня, вачсть пексна, да эняльгацть Ярополкэньди, мириндаль-бэ сонъ Владиміръ марта. Ярополкъ кулцэндызень синь да тусь Владимірэньди. Кодакъ кармась сонъ Владимірэньди кенкшкя сувама, кундазь сонь да шавэзь. Владиміръ сявызень сембя Ярополкэнь ошэнзэнъ, эрьванзэнъ-га, да кармась ськамэнза Кіевса оцьазэрксъ эряма.

Кодакъ Владиміръ арась Кіевти оцьазэрксъ, [ 8 ]кармась ульцава шуфтэнь шкайень стяфнемя, да ломатнень кошаремя озэндэма теестъ. Семьбедя оцьу шкайть стявтэзя панда прясъ, эсь кудэнзэнъ ингэли. Ся шкайсь ломанень кодямэль, ронгэцъ тифель шуфтста, пряцъ — золодэнь, лемэцъ ся шкайть Перунэль. Перунти Владиміръ озэнкшнэль проксъ тюремъ васцта самда меля: пэрцезень сембя ломаненьзэнъ, печксель алашатъ, тракстъ, тіенькшнель пуретъ да кармэсель симмя ярцама. Самельдя кармэсесть ня шкайхненьди ломанень печксемя.

Кстиндамдэнза ингэля Владиміръ ня озэнкшнемадэнза пашка-вэкъ эрясь афъ цебярьста. Кирнесь лама авада, сонь Кіеви молемэзэнза ветель эрьванза. Кіевса кочкась тага колма сяттъ ава. Иля ошкан-га лама авада кирьнесь. Симмать-кя Владиміръ пякъ кельгильця. Пэрцезень эсь пяленза сембя салдадэнзэнъ, да кармаль мартэстъ сименьдемя. Сименьдель, сименьдель, тушендэль салдадэнзэнъ марта иля оцьазэръ марта тюремя, паршіень нельгсемя.

Весть Владиміръ якась станя ятвяга марта тюремя. Ятвягатьня эрясть виреса; сёра ашэсть видьця; синь трялезь пряснэнъ шавфъ звѣрса, да [ 9 ]нармэньса, да ломанень салафъ паршиса. Владиміръ лама ятвягатъ сявсь палонцъ, лама парши синь кяцстэстъ сявсь, а эсь ломанденза фкя-вэкъ ашэзь имафта. Куду самэда меля Владиміръ прдазень сембя ломанензэнъ Перунэньди озэндэма. Ломатьня пурэмсть Перунэнь вакссъ, пуцьть толъ, аныкласьть пеельть, шовазь синь оржаняста, да кармасть думандама, мезь печкэма. Владиміръ мярьги: тяни минь лама нельксефъ паршинекя, — Перунэньди кандэмсъ мезе-вэкъ афъ ужаль теенекъ. Аряда канттама, мезе теенекъ сембеде ужаль маряви, ся сонь-гя мялезэнза туй. Тоса сонъ кизефтезень кочкафъ атятьнень: „Мезе ломаньти сембеде ужаль?“ Атятня мярьгсть: „ломаньти сембеде ужаль эсь идецъ.“

Сальдя синь думандасьть Перунэньди шабань печкемя. Каясьть штоба, кинь шабатцъ сави печкемсъ.

Кіевса ся пинькть эрясь фкя варягъ цёранцъ марта; кинь кафцькя кстиндафтэльть. Шербась сатсь ся варягть цёранцъ печкемсъ. Атятня кучсть кочкафъ ломать ся варягть цёранцъ инкса. Кучфня мярьксть варякти: „тонь цёрацень кочказя [ 10 ]эсьтіенза минь шкайнекя, тукъ минь сонь печксаськъ“. Варягсь мярьгсь теестъ: „тинь шкайеньтя — афъ шкай, а шуфта: тячи ащи, ванды наксады. Виде Шкайсь аньцякъ фкя, конаньди грекня озэндыхть. Сонъ тіезень менельть, мастэрть, шить, ковть, звѣрьтьнень, нармэтьнень; ломанть-кя Сонъ тіезя, да максь теенза эрямсъ ваймя. Тинь шкайеньтя мезь тись? Сонь сонцень-гя ломань тіезя. Афъ максса цёразень шайтанэньди“. Кучфня мрдасьть меки, да азэзь сянь пурэмфъ атятнэньди. Атятня кяжіясть. Сявсть кядезэстъ пайдекть, да тусьть сембя варягэнь цёранцъ сявэма. Синь думандасть варягсь яведи эздэдэстъ, да макссы цёранцъ. Сувасть синь варагть пирьфи, сонь кудынгэль кенькшец пекстафъ. Ваныхть варянява — варягсь цёранцъ марта пулманжа ланкса озэнды кудынгэля. Кафцькень ланкса щафтъ акша панартъ. Атятня кармасть серемя варягти: „макскъ миньдеенекъ цёрацень, сонь минь шкайнекя кочказя!“ Варягсь мярьгсь теестъ: „уленьдеряй тинь шкайеньтя виде шкай, каткъ сонць сай да сявсы монь цёразень, стакъ монъ афъ максса теенть“. Атятня сяда пякь кяжіясть, керэзь кудэнгэльть алда орватьнень, да сярявгэзь кудынгэльть. Кудынгэльсь калаць, лэпштазя варягть цёранцъ марта да [ 11 ]шавэзень. Атятня явецьть кудынгэльть каладманцъ эзда, да ворьгецть ласькезь куду. Иляць Перунэньди озэндэмасна апакъ кантъ.

Пяле вешкада састь варягэнь шава пирьфезэнза кстиндафъ ломатть, таргазь кулэфъ ломатьнень, служясть ланксэтъ, да афъ няемга калмазь. Ся пинкста Кіевса ламэль-ни кстиндафъ ломаньда. Кіевсь ащи оцьу ведь ваксса. Ся ведьть лемэцъ Днѣпръ, сонъ шуди Черной моряти. (Черной морять тона бокса эста эрясть гректь. Тяни грекень мастэрть туркатьня сявэзь). Морять ваксса грекнень ульсь оцьу ошсна Константинополь. Тяни сонъ-га туркатьнень кяца. Кіевста Днѣпрать кувалмэсъ, Черной морять турксъ, якасть лама рустъ торгавама. Конаньди-конаньди ламэсъ сашендувсь тоса эрямсъ. Тоса эрямстэстъ синь сельмэсна няйсть, кода грекня озэнкшнельть Шкайти (грекня сембя кстиндафтэльть). Конаньди кельгевэль грекень вѣрась, ся тоса прянцъ кстиндафтэль. Куду мрдамда меля сонъ кстиндаль сембя семіянцъ. Владимірэнь бабацъ Ольга мирденцъ кулэмда меля сонць якась Константинополи прянцъ кстиндафтэма. Кстиндамдэнза меля сонъ усксесь мартэнза Кіеви поптъ, [ 12 ]шкайхть (образтъ), церьковной посудатъ, строясь Кіевти церькавъ. Сонъ пякь мярьгеньць эсь цёранцты Святославэньди кстиндамда. Святославъ ашезя кулцэнда тядянцъ, ашэзь кстинда. Кода Владиміръ сась Кіеви эряма, кардазень кстиндафъ ломатьнень виде Шкайти озэндэмда, синь церькавснэнь-га пякстазень. Кстиндафъ ломатьня озэнкшнесть салаваня, веть. Сянь корясъ синь варякнень калмамэстъ-кя сашенцьть веть. Кулэмдэнза меля варягсь цёранцъ марта лись святойксъ. Алять лемэцъ ульсь — Ѳеодоръ, цёранцъ — Іоаннъ.

Варякнэнь шавмада меля Кіевса ки-вэкъ Перунэньди ашэзь озэнкшня. Мзярда сай ки-вэкъ, варжаксты Перунть ланксъ; мялявцы варягть кортаманцъ, да думандазь мрдай меки куду.

Пякь прасть варягэнь кортафъ валэнза Владимірэнь седизэнзэнъ-га. Сонъ-га сидеста кармась думандама эсь вѣранцъ ланга.

Сянь марязь рузэнь мастэрть перьфь эряйхня. Кармасть сембя вастцта Владимірэньди якама эсь вѣраснэнъ шнама.

[ 13 ]Васенда састь Владимерэньди болгархня, да кортасть: „тонъ цеберятъ оцьазэрсь, а эрятъ вѣрафтэма; сявэкъ минь вѣранекэнь, озэнть минь шкайнекеньди“. Владиміръ кизефтезень синь: „кодама тинь вѣраньтя?“ Болгархня азэзь: „минь озэнттама виде шкайти, сонъ тіезень менельть, мастэрть. Менельть ланкса лама сонь пророкэнза. Сембеде оцьу пророкэцъ — Магометъ. Минь озэнттама Магометэньди. Кіе тя шиса цебярьста эряй, сяньди тона шиста Магометъ максы эрьваксъ сизьгемень сисемьгя мазы стирьть. Минь законнэкя афъ мярьги ярцамда тувэнь сивельда, афъ мярьги симемда пивада, винада.“ Владиміръ думандась да мярьгсь: арда куду, монъ думанданъ, кода тіема.

Болгарда меля састь Владимірэньди Нѣмецьня, да кармасть эсь вѣраснэнъ шнама. Владиміръ кулцэньць, кулцэньць эсэстъ да пшкяць: арда тиньгя куду. Тяда ингэля-вэкъ тинь ламэксьть сашэндыдя эсь вѣраньтень азэндэма, да ки-вэкъ ашэзя прьняндакшня.

Марязь еврейхне-вэкъ, шта Владиміръ кочкси вѣра. Сасьть синь-гя эсь вѣраснэнъ азэндэма. „Минь вѣранекя сембеде виде. Минь озэнттама виде Шкайти, конаньди озэнкшнесть Авраамъ, [ 14 ]Исаакъ, Іаковъ. Илятьня озэнкшнихть Христозти, конань минь шавэмя“. Владиміръ кизефтезень: „коса тинь мастэрэньтя? Коса эрятада?“ Еврейхня мярьгсьть: „Ерусалимса ульсь минь мастэрнекя. Шкайсь аньцякъ кяжіясь минь атянекень ланксъ да срафтэзень сембя мастэрхнэнь ланга.“ Владиміръ кяжіясь ейрейхьнень ланксъ да серьгець теестъ: „Тинь тиньцень Шкайсь срафтэдезь сембя мастэрхнень ланга, тага ломать тонафтэмсъ вештяда ся вѣрати. Кода улель тинь вѣраньтя Шкайти кельгема, Сонъ тяфта афэледезь срафта! Арда тяста, афъ эряви тинь вѣраньтя“.

Сембеде меля сась Владимірэньди фкя грекень манахъ. Мартэнза тусь книгатъ, крёсъ, шкайень образтъ. Владиміръ озавтэзя сонь ваксэзэнза да кармась кулцэндэмэнза. Манахсь кортась: „Минь маряськь, тонъ вешеньдятъ виде Шкайть. Сашенцть теть лама васцта вѣрань шнама, — тонь аньцякъ кодама-вэкъ вѣра ашэзь ту мялезтъ.“ Тоса азэндэзя Владимірэньди мезса кальдявтъ сембя ся вѣратьня. Кодакъ азэндэвсьть нятъ, стясь васцтэнза, кстиндась, палазя крёзть да мярьгсь: „Минь озэнттама Іисусъ Христозти, виде Шкайть [ 15 ]Цёранцты, Конань жидтня тя крёзсть ланксъ распинандазь. Мяльця улиньдеряй, оцьазэрняй, кулцэндэмсъ, монъ теть парста азэнца, кодама минь вѣранекя.“ Эста манахсь азэндэзя Владимірэньди, кода Шкайсь тіезень фкя валса, менельть, да мастэрть; кода тіезень васеньце ломатьнень Адамъ марта Евань да райти вятезень; кода синь райса грѣшиндасть да Шкайсь панизень синь райста. Азэндызень, кода „Адамъ марта Еваста раштасть лама ломатть, срацть сембя мастэрхнень ланга, да эрязь, эрязь юкстазь Шкайть. Шкайсь ломатьнень тонафтэма кучсесь мастэрть ланксъ лама пророктъ. Ломатьня синь ашэзь кулцэнкшня, — конань кевса шавэнкшнезь, конань шуфтэнь пиласа пачкъ керсекшнезь. Сямельде Шкайсь кучсь мастэрть ланксъ ломатьнень тонафтэма соньцень Цёранцъ, Іисусъ Христость. Іисусъ Христозсь святой Маріяста, Святой Духэнь війса мастэръ ланксъ ломаньксъ шачсь. Колмэгемень кизэнзэнъ топодемсъ Сонъ эрясь Іосифень пяля, Назаретъ ошса. Сальдя кочказень кемгавтува апостолэнзэнъ, да колма кизэтъ пяля марта якась мастэрть ланга ломанень тонафтэзь. Лама чудатъ тіеньць: кулэфнень эриклафнесь, сокэрхнэнь сельмеснэнь няемя туфнесь, севакай урматъ пчкафнесь. Жидтня кундазь [ 16 ]Сонь да крёзти яськедезь. Сонъ кулэсь крёзть ланксъ, калмазь Сонь. Колма шида меля Сонъ эриклась. Эрикламдэнза меля Христозсь эрясь мастэрть ланкса нилегемень ши. Тонафтызень апостолэнзэнъ, кода Соньдедэнза меля тонафтэматъ ломатьня, кода строяматъ церькафня, кода служама эсэстъ. Нильгемень шида меля, Сонъ кепець менельти. Тя эряфть аделамда меля Христозсь тага сай мастэрть ланксъ судендамэстъ шифненьгя, кулэфненьгя. Эста праведникнень пуцыня види ширезэнза, а крефуфрень кержи ширезэнза. Праведьникнень сявсыня райти, а крефуфнень паньсыня аду, шайтанти“. Кода азэндызень сембень нянь, манахсь няфтизя Владимірэньди страшнай судэнь картинать. Ся картинать ланкса тифэль, кода святойхня, Шкайень содай ломатьня, види кядь ширьгя молихть райти, кержи кядь ширьгя крефуфня лажназь молихть адти, палы толти. Владиміръ ламэсъ ванэнцъ ся картинать ланксъ. Ляцть мялезэнза сембя соньцень кяльдявъ тевэнза, — да сонъ-га, лажназювсь; сальдя куфксць кувакаста да кортай грекень манахти: „пара няньди, конатъ види ширесэтъ, охъ, афъ пара, конатъ кержи ширесэтъ“. Манахсь кортась теенза: „кстиндакъ, тонъ-га аратъ [ 17 ]види ширети“. Владиміръ мярьгсь теенза: „ожу думанданъ афъ ламэсъ“. Сяда меля гректь симдезя, андэзя, да нолдазя куду.

Гректь тумда меля Владиміръ прдазень сембя сонцень ломанензэнъ думандама, кодама вѣра сявэма. Соньць Владиміръ озась сери скомня ланксъ да кортай ломанензэнды: „тиньць содасасть, атянятъ, афъ кемя минь вѣранекя, иля вѣра эряви теенекъ вешемсъ. Сашенцьть моньдіень лама ломатть эсь вѣраснэнъ шнама. Сембеде пякь монь мялезэнь тусь грекнень вѣрасна. Монъ сембеде ламэсъ кулцэндынь грекень вѣрань азэндыть. Сонъ пякь мазыста да ёньуста азэндэзя моньдіень тона шиса ломатнень эрямаснэнъ. Тоса, сонь азэндэманцъ корясъ, ашъ козятъ, ашъ бѣднайхть, ашъ оцьуфтъ, ашъ ёлматъ, — тоса сембя фкатъ. Кіе тя шиса пели Шкайда, ся тона шиса ули Шкайть ингэленза. Кіе кулы апакъ кстиндакъ, Шкайень апакъ сода, ся тона шиса толса палэма кармай. Месть тяни тіеньдема, атянятъ? Кода тинь думандатада?“ Атятня пшкяцьть: „тонъ концькя, оцьазэрняй, содасакъ, эсь вѣранцъ кивэкъ афъ сялцы, ломаньнеть ки-вэкъ афъ шнасы. Мяльця улиньдеряй парста содамсъ иля вѣратьнень, [ 18 ]кочкакъ цебярь атятъ, да кучить сембя мастэрга вѣрань ванэма. Кадыть синь ванцазь парста, кода озэкшнихть иля ломатьня, кодаптъ синь озэндэма куцна, мезя няихть, куду самда меля теть азэнцазь“. Кельгевсть Владимірэньди ня валхня. Эста кигя кочкась кемень атятъ, да кучизень синь иля вѣрань ванэма.

Атятня мольсть васенда болгарэнь мастэрсъ. Тоса няфтезь теестъ сембя мечетснэнъ, нявтезь, кода синь озэкшнихть мечецэстъ. Болгарэнь вѣрась ашэзь кельгевъ теестъ. Якасть станякъ нѣмецень мастэрсъ, ванэзь синьгя церькавснэнъ да озэндэмаснэнъ. Нѣмецнень вѣрасна-вэкъ ашэзь ту мялезэстъ. Сембеде меля мольсть синь грекень мастэрти — Константинополь ошу. (Константинопольти иляксъ мярьгеньдихть — Царь-градъ).

Рузэнь атятня Константинополи пачкэцьть Успеніянь карша (14 Августа). Марязь синь самаснэнъ грекень оцьазэрхня — Василій да Константинъ, кафта братіятъ. Кучсть синь азэндэма Константинополень Патріархти: састь рузэнь мастэрста вѣрань ванэма, тонъ ванды службать тикъ сяда [ 19 ]цеберьста. Минъ руснэнь тертьфцайня Софійской Собору.

Софійской соборсь пякь оцьувэль да мазыель церькавсь. Тяни сонь туркатьня мезгунксъ шарфтэзь. Софійской соборть кодяма иля цебярь церькавъ мастэрть ланксэнъ-га, ашель да тянинъ-гя ашъ. Сонъ марафэль сембя цебярь кевста. Кувалмэцъ сонь колмэгемень кавкса сельхть, — келецъ колмэгемень ниле сельхть. Потмэцъ сембя сёрматфэль мазы образса, мазыптфэль питни кевса, да сіяса. Коза афъ варжакстатъ — аньцякъ няятъ шкайень образтъ, да питни кевть шить лаца пинделдыхть.

Успеніянь шиня церькавсь пяшкець ломаньда. Кирьвястьнезь сембя паникадилатьнень. Шкайень образтнэнь ингэльгя кирьвястьнесть оцьу штатолтъ. Терьдезь руснэнь церькау, арафтэзь церькавть кучкасъ, коста теестъ морафтэмась-кя парста марявэль, службась-кя парста няявэль. Дивандасть русня грекень службать ланксъ: ваныхть — церькавсь пяшкся ломаньда, — сембя озэндыхть, обрасня сембя мазыхть, ингэльгастъ штатолтъ палыхть. Менельстэксъ маряви теестъ пара морафтэмасна. Синь ингелэстъ [ 20 ]служай сонць Патріархсь — ловэнь кодяма акша — соньць шаржу, акша ризаса. Сонь перьфканза архирейхня да попня-вэкъ сембя стама акша ризасэтъ. Ваныхть русня — эсь сельмеснэнь-га афъ вѣрэндасазь — афъ сотцазь: онстэстъ нянь сембень няйсазь, али шистэстъ. Пякь ни мялезэстъ тусь грекнень озэндэмасна.

Кота недѣляда меля русня меки пачкэцть Кіеви. Владиміръ тага прдазень сембя ломанензэнъ эсь кудэзэнза, да кармась кизефнемя якай атятнень: „тинь сембя мастэрхнень ётаеньть, сембя озэндэматьнень няіенть, азэндыеньть тяни видеста, мезе-вэкъ тяда кяше, мезе няедя“.

Фкясь якай атятьнень ёткста арась кудъ кучкати, да кармась азэндэма. Сембя нароць ваймень апакъ таргакъ кармась кулцэндэма.

„Минь якамя васенда болгархнень мастэрсъ; магометэнь вѣранцъ ванэма. Няфтезь миньдеенекъ сембя мезгунцнэнъ да озэдэмаснэнъ. Мезгутнэнь потмэсна шавэтъ — катфъ кудэнь кодяптъ. Озэндэма якайхть карксфтэма да кепя. Кодакъ сувай ломаньць [ 21 ]мезгунти, комай мастэру, сальдя озай сетьнень ланксъ, пильгэнзэнъ пурдасыня алэнза. Озада тага комай мастэру, тага озай да кармай прянцъ кафцькя шири шарфнемя пялязксъ. Афъ цебярь синь вѣрасна.

Якамя минь нѣмецень вѣратькя ванэмэнза; няфнесть миньдеенекъ нѣмецьне-вэкъ лама церькавда, лама озэндэмадэнга, аньцякъ кодама-вэкъ пара ашэмя няй. Тоста самя минь грекень мастэрти, Константинополь ошти. Сувафтэмазь грекня эсь озэндэма кудэзэстъ — церькавсъ, да кодакъ кармасьть озэндэма; минь ашеськъ шарькедя, коса озэндэма пингстэстъ ащемя — менельса али мастэрса. Минь мзярдэнга тяфтама пара озэндэма ашэмя няеньть. Тоса афъ ёру ломатьня марта Шкайсь эряй. Тинь примафтерясасть грекень вѣраснэнъ, тямасть киртть минь, минь тутама грекень мастэрсъ эряма. Ломаньць танцьтиста ярсамда меля афъ кармай шапамда ярцама. Минь-гя станя: весть няеськъ грекнень озэндэмаснэнъ — иляксъ афъ карматама озэндэма, афъ карматама тяса Шкайфтемя шобда мастэрса эряма“.

[ 22 ]Эста пурмфъ ломатьня кармасть кортама: „видеста кортасть кучсефъ атятьня, — грекень вѣрась кальдявъ уленьдеряль, Ольга афэльця прима сонь, афэль кстинда, а сонъ ломаньць пякь ёньувэль“. Эста Владиміръ кизефтизень атятьнень: „кинь вѣрать тяни кочксетяда?“ Пурмфъ ломатьня сембя кармасьть серемя: „грекнень вѣрасна миньдеенекъ эряви!“ Владиміръ мярьгсь: „пара коли, грекнень вѣраснэнъ примасаськъ, коса аньцякъ минь кстиндатама?“ Нароць пкшкяць: „коса тоньстеть кельгеви, эса миньгя кстиндатама.“ Тоса нароць сраць кудга.

Марязь сянь Кіевса ингэля кстиндафъ ломатьня, синьгя пякь кенярьцьть. Кіевса ульсь ся пинкть фкя Ольгань тифъ церькавъ. Владиміръ афэль мярьгенде ся церькавса кстиндафненьди озэндэма: Тяни синьгя сембя пурэмсть церькавть ингэли, панжезь сонь, да афъ пелезь-ни кармасть эсэнза Владимірэнь инкса озэндэма.

Ломатьнень кудгастъ срадэмдэстъ меля Владиміръ кармась думандама: кодама туфталса молемсъ грекнень мастэрсъ кстиндама. Стакъ молемсъ, да эняльдемсъ теестъ, эста грекня кармайхть пожалэй [ 23 ]оцьуста пряснэнъ няемя. Думандась сонъ грекнень каршэсъ война кепэдемсъ.

Черной морять тя ширесэнза, афъ ичкэзя Севастопольста, грекнень ульсь Корсунь ошсна. Владиміръ мольсь сявизя ся ошть, да кучсь грекнень оць-азэртненьди азэма: „монъ сявиня тинь Корсунь ошэньтень. Монъ маряйня тинь ули пара сестраньтя—стирь, максэсьть сонь моньдине эрьваксъ; максэфтерясасть, монъ Константинополь ошэнтень-гя станякъ сявса“.

Грекнень оцьазэрхнэнь песна сась: максэмсъ — сестрасна ужяль; афъ максэмсъ — Владиміръ кяжіяй синь лангэзэстъ, да кармай мартэстъ тюремя. Думандасть, думандасть синь да мярьгсьть Владимірэнь кучфэнзэнды: „азэсть оцьазэрэньтеньди, минь законсэнэкъ афъ пчкяй кстиндафъ ломаньти эрьваксъ молемсъ афъ кстиндафэньди, кстинданьдеряй тинь оцьазэртня, минь афъ кирьцаськъ сестранекень“. Владиміръ тага кучсь азэма: „монъ кстинданъ, моньдине кэнара кигя кельгэвсь тинь вѣраньтя“. Грекень оцьазэрхня кенярьцьть, да кармасть сестраснэнъ кортамэнза Владимірэньди [ 24 ]эрьваксъ молемя. Сестраснэнъ лемэцэль Анна. Сонъ кэнара кигя лама марсесь, кода русня афъ цебярьста эряйхть. Тяни кодакъ сонъ марязя, патянза ёрасазь сонь максэмъ рузэнь оцьазэрэньди эрьваксъ, кармась летьнесь аварьдемя. „Охъ, патяненя, али монъ теенть афъ ужялянъ, месъ пезерьтьтяда монь эздэдэнъ; апакъ кстиндакъ оцьазэрэньди ёрасамасьть имафтэмсъ. Монь ашъ аляня, тядяня, ашъ киньди ширизэнъ арамсъ, монъ надѣянъ аньцякъ тинь лангэзэнтъ. Тямасть макса Владимірэньди эрьваксъ, монъ лучи молянъ монастыру эряма“.

Патянза мярьгсьть теенза: „минь миньцькя содасаськъ афъ пара теть шачема мастэрстэтъ тумсъ, да ашъ мезть тіендемсъ. Ужяльдемасьть тонъ-га минь, идикъ минь мастэрэнекень. Русня тяда ингэлень-гя лама афъ цебярьть тіеньцьть миньдеенекъ. Тяни молефтерятъ синь оцьазэрснэньди эрьваксъ, синь сядэнга пякь кяжіяйхть, — эряфъ-ка миньдеенекъ афъ максыхть, моленьдерятъ тонъ Владимірэньди эрьваксъ, сонъ кстиндай пря; кстиндасынень сембя ломанензэнъ-га; эста кармай сонъ эряма минь лацэнэкъ; минь мастэрнекень афъ кармай токсемэнза.

[ 25 ]Кулцэндызень Анна патянзэнъ. Сыркась карабля ланкса Карсуню Владимірэньди. Ся пиньгть Владимірэнь сельмэнза пякъ урмаськатьцьть. Анна мярьгсь теенза: „кстиндакъ сяда курэкъ — пчкяйхть тонь сельмэтьня. А кстиндафтеятъ ёвси сокэргадатъ“. Владиміръ кулцэндэзя Аннань, мярьгсь курэккэня кстиндафтэмда прянцъ. Анна марта сафъ архирейсь кстиндазя сонь. Кодакъ Владиміръ кстиндась, эста-кигя сельмэнза пчкясьть. Ся чудать няемда меля Владиміръ серьгець: „тяни аньцякъ монъ муйня Виде Шкайть“. Кстиндамстэнза Владимірэньди максьть лемъ Василій.

Владиміръ ланксъ ванэзь сембя паярхне-вэкъ кстиндасьть. Омбэце шиня Владиміръ вѣнчандась Анна марта, да мрдась Кіеви. Корсунь ошть максэзя меки грекнень оцьазэртнэньди. Корсунста Владиміръ сявсь мартэнза фкя архирей, лама поптъ, шкайень образтъ, церькавэнь посудатъ.

Кіеви самда меля Владиміръ сембеде ингэли кстиндазень соньцень кемгафтува цёранзэнъ, тоса сембя апакъ кстиндакъ паярхнэнь. Шуфтэнь шкайхнень кармась синнемэстъ, да толса плтамэстъ. [ 26 ]Сембеде оцьу шкайть, Перунэнь, алашаса ускфтэзя Днѣправъ да ведть кувалмэсъ мярьгсь нолдамда, мельганза кучсь ваныхть, афэль лотка козэнга перяку. Перунэнь ускэмстэнза, кона ломатьня думандасть кстиндама, сельгеньцьть лангэзэнза, а конатнень афъ мяльснэль кстиндамсъ, сятьненьди сонъ ужяльксъ арась; синь мольсьть мельганза да аварьцьть. Ведьга уемстэнза аварьдезь ласьксьть мельганза да сересть теенза: „Шкайнекя минь, тятъ вая, листь перякть ланксъ, тямасть кадъ минь“.

Омбэце шиня Владиміръ мярьгсь сембя Кіевса эряйхненьди шабаснэнъ марта пурэмэмда Почайна ляй ширесъ. (Почайнась афъ оцьу ляйня, шуди Кіевть пачкъ.) Кода сембя пурэмсть, кандэзь шкайхнень; сембя ломатьня сувасть ведьти: конацъ сялдазга, конацъ пулманжава, ёлма шабанятьнень кирьдезь кяцестъ. Попня лувсьть молитватъ, конатъ эрявихть кстиндамста. Кстиндамда меля явэнцьть сембеньди крёстъ, шкайень образтъ. Попня тонафтэзь, кода эряви озэндэмсъ, кодама молитватъ эрявихть лувэмсъ.

Кода сембя ломатьня кстиндавсьть, Владиміръ пулманжа ланкса кармась озэндэма: „Менелень, [ 27 ]мастэрэнь тіи Шкабавасъ, варжакстъ тяни одъ кстиндафъ ломатьнень ланксъ; мярьгъ теестъ содамсъ Тонь, виде Шкайть. Моньгя царствазень ванкъ, лангэзэнза тятъ нолда афъ пара арси. Афъ пара арсить ланксъ макстъ моньдине вій.“

Станя кстиндасть сембя Кіевса эряй русня. Сямельде Владиміръ афъ ламнень, афъ ламнень кстиндазень иля ошсэнъ-га руснэнь.

Кстиндамда меля русня кармасть эряма иляксъ: кармасть якама церькау, кармасть постэнь ванэма, крефте пелемя. Владиміръ сонць-кя кстиндамда меля иляксъ арась. Васень эрьванзэнъ сембень панезень, катць аньцякъ фкя вѣнчандафъ эрьванцъ — Аннань. Симманцъ кадызя. Кармась максьсемя милостиньятъ. Бѣднай ломатьненьди мярьгеньдель сашендэмда эсь пялэнза ярцама. Конань ашъ молемшкацъ теенза: сокэръ, али пильгефтемя, али сяряди — няньди мярьгеньдель кудэзэстъ канемда. Кармась церькавэнь строяма. Перунэнь вастцъ сонъ строясь оцьу церькавъ, Софійскяй Соборьть кодяма. Грекень оцьазэрхня кучсть теенза цебярь мастертъ. Церькавьть потмэнцъ тіезя Софійскяй Соборть лаца, сёрматфтэзя сембя шкайень образса да сіяса, наряжазя [ 28 ]питни кевса. Владиміръ иля ошкан-га лама церькавда строясь.

Владиміръ эрясь кстиндафста комсь сисемьгя киза. Сонъ кулэсь ведьгемень колмува кизэса. Кулэмдэнза меля Владиміръ лись святойксъ. Церькавса сонь лувсазь Христозть апостолэнзэнъ марта фкаксъ.

Мокшэтьня руснэнь кстиндамда меля кватьць эрясть апакъ кстиндакъ. Фкя виде Шкайть васцъ озэнкшнесть лама шкайеньди. Синь ульсь менельса ши шкайсна, мастэрть ланкса — мастэрэнь шкайхть (мастэръ атя, мастэръ ава); уленьць синь шкайсна: нору пакся, юрта атя, юрта ава; иля шкайдэстъ-ка ламэль. Сембя ся шкайхненьди синь озэнкшнесьть. Пурэмкшнель сембя велесь фкя вастцъ — вири шуфта алу, али паксявъ яшиня ланксъ. Печксельть пэкатъ, учатъ, мацихть. Сембя велева кочксельть алтъ, ямкстъ, медь; пицельть ямъ, лямь, тіельть алъ пачатъ, пуре. Кодакъ сембень анэклалезь, кармальть озэндэма; арсельть сембя ряцъ шинь стяма пяли. Фкя кочкафъ атя кармаль озэндэма, комсемя да мезть ашъ кортама. Ярь кормаста керыль афъ оцьу сускэмня, да ёряльцень шуфть алу — шкайхненьди [ 29 ]ярцамсъ. Сямельде кармальть синьцькя ярцама да симмя.

Эсь кудсэстъ-ка станякъ озэндэльть, — пидельть-панельть севакай корматъ, путнэлезь кенкшъ порокть ланксъ, кенкшть прясъ керьвястельть штатолъ да кармальть озэндэма кенкшъ ланкти. Терьнелезь тоза сембя шкайхнень, кулэфнень, ёряльть теестъ ярь кормаста сускэмнятъ, путнельть, пива, пуре симемсъ теестъ.

Кулэфъ ломатьнень поминандамстэстъ станя же тіеньцть: пицельть пиватъ, пуретъ, печксельть тракстъ; сембя велеста прдалезь ломатьнень, нильгедемэзэстъ ярцальть, симельть, молильть мэля калма ланксъ, тоса тага ярцальть да симельть—иредельть, калмэтьнень ланкса кармальть кштимя, морама. Мезень ся озэндэма? нешта станя поминандазь кулэфненьди тона шиста тіеви тёждяня? Нешта стама озэндэмась моли Шкайти? Станя озэнкшнихть аньцякъ шайтанти. Пасиба Шкайти, Сонъ мокшэтьнень-гя ашэзень кадъ ламэсъ станя озэнкшнемя. Максэзень синь рузэнь оцьазэрть кядь алу. Рузэнь [ 30 ]оцьазэртня кармасть мокшэтьнень тонафтэмэстъ, саворня кармасть синь кстиндамэстъ.

Васенда кармась мокшэтьнень кстиндама оцьазэрсь Иванъ Васильевичъ Грознай. Соньдедэнза меля иля оцьазэрхне-вэкъ кстиндасть мокшэтьнень эса.

Сембеде лама мокшэтъ кстиндасть Петръ Первай оцьазэрэнь пинкста. Сонъ кошардэзень архирейхнень кучсемсъ велева поптъ, апакъ кстиндакъ ломатьнень тонафтэма. Кона ломаньць кстиндаль, сяньди Петръ Первай оцьазэрьсь массефтель акша панаръ, понгстъ, крёсъ, шкайень образъ, ярмактъ максьсефтель — оцьу ломаненьди целковайхть пялетъ, елмати — палтинникъ. Тацькя колма кизэтъ синьстэстъ ашэзь каяфня. Кодама велесъ попня афэльть са, мокшэтьня сембя кстиндальть. Лама велеть синьць терьнелезь попнень да кстиндальть.

Ульсьть лама стаптка, конатъ кеместа кирьцть сире вѣрать эса, синь кодама казнесэнъ-га ашэсть шарфту Христость вѣразэнза. Кодакъ сальть синь велезэстъ тонафты поптъ, синь кадэндэлезь эсь [ 31 ]куцнэнь да ворьгедельть вири. Уленьцьть стама мокшэтъ, конатъ тонафты попнень велеснэнъ маласъ-ка афэлезь новля. Тамбовской губерьняса мокшэтьня шавсьть нэлнатай фкя архирей (1655 кизэста).

Тяни-ни кафта сядошка киза, кода сембя мокшэтьня кстиндасть. Юкстазь ташта пиньгень озэндэмаснэнъ, кадэзь ётмелянь эрямаснэнъ. Тяни коса, коса мокшэтня ётмеля лаца кулэфнень поминдакшнесазь.

Озэндэда, мокшэтъ, Шкайти, Шкайсь мярьгеза-ни сятнень-гя юкстамда.