Колхозонь эряф/1936/01/Ашесть сяськя/3

Колхозонь эряф (1936), № 1 (31) Январь-Февраль ков edited by Купряшкин Т., Бебан М. А.
Ашесть сяськя. III-це главась by Чекашкин, Андрей Яковлевич
Колхозонь эряф (Колхозная жизнь). Мокшень литературно-художественнай и общественно-политическай журнал. Мокшэрзянь АССР-нь писателень союзть правлениянц органоц. Лисеньди вейхксоце кизось, кафта ковти весть. — № 1 (31) Январь-Февраль ков, 1936 киза. — с. 87—88
 
[87]

III

Ве. Сексень вармась сюконяфнесь фкя-фкяньди шяйста лепонять, кяжиста либорьфць сире тюжя шама лопаснон и тифтень-кафтонь прафнезень летьке модать ланкс. Менельса цифтордсть тяса-тоса дуцятьнень йоткова тяшттне

Шяйса ашезь маряв нармонень мази морама вайгяль, вайгяльть нармотьтне лийфтезь лямбе ширьдень масторхненьди. Лопань каштордомада и вармань увфта башка ашель кодамовок шум, аньцек пингень йотазь лятьфкаса пркснесть алашат и марявсь кода нархциесть тишеда.

Лятьфкя трваняса лепенятьнень ваксса палсь алашань ваныхнень толнясна.

Велеста, панда шамава Розинць и Вирьгинць валксть шяи и тусть алашатьнень шири синь пркснемаснон коряс. Синь лиссть лятьфкя трвав, конань тона песонза марявсть алашань ваныхнень вайгяльсна. Синь кати месть утькснесть фкя-фкяньди.

Розгинць и Вирьгусь шарондсть-ни алашатьнень еткова. Кядьстост ноктатьнень кирьдезь нучк мяньцефста, штоба афольхть каньзерда овосне. Кочкасть алашат. Кульхцендсть аф ламос фкя вастса, щафтозь аф эряскадозь алашатьнень пряс ноктатьнень, юксозь пилькстост тярьттнень; комотсть лангозост и сувасть валомня шяи лепенятьнень йоткс. Розинць валксь алашать ланкста, максозе кирьдемс нокта вядьмоде Вирьгути и тусь меки лятьфкять шири. „Максим! Тон архт озепнень ватт, пади алашат тоза лиссть“ — марявсь лятфкять тона песонза алашаваны Митять вайгялец и тупфса тусь ардозь лятьфть кувалма. „Аха, тя шири сай“ корхтась эстиенза Розгинць. Митясь нежедсь эхянь сонь малазонза и ушедсь локшеса алашатнень айдяма лятьфкять тона пезонза. Розгинць мольсь фталонза обрезонц мархта пильге сурбря ланкса. Сон нежедсь йофси алашать фталонза и учсь мзярда Митясь кармай сяда валом молема Мольсь сон танга аф оцю васта и ляцсь видеста Митять ланкс. „О-о-й!“ ма-

 
 

рявсь вайгяль. Алашась эводьсь ляцем вайгяльть эзда и Митясь йордавсь ланкстонза пулфокс. Алашать ниньге марявсь ардомань дупфоц. Митясь ойкснезь кеверясь алняня сьоксень тишеть ланкса. „Ниньге ашезь шавав“ — мярьксь эсь пачканзя Розгинць. Нежедсь Митять вельксозонза, ляцьсь танга весть видеста сонь конязонза и тусь ласькозь Вирьгути. Сон комоць кода тигра алашать ланкс и тусть шанчк ардозь кустарникнень еткста оцю вирь шири. Лятьфкаса марявсь Максимть ружьяса ляцемац и кравул пешкодкшнема вайгялец.

— Тя арась эряйкс, — корхтась Розгинць Вирьгути оцю вирьгя валом молемста

— Кафцьке вдь покадемальхть, — пшкядсь кяжиста Вирьгусь.

[88]— Аш кода. Синь няйсак толть вакссонга аф эряйхть. Кда валдонять ваксса улельхть — нолдавольхть кафцке, а тяни няйсак фалу алашатьнень ваныхть. Ванонды тяни катк алашат колма исатьнень ала.

— Да, тевнеке пака лац молихть, — пшкятсь танга Вирьгусь.

— Тялоти самс ватт сяка „Энгельс“ колхозсь аф ули. Мезе аф няйтяма, а срафтсаськ.

Лоткафтозь фкя вастс алашатьнень и ушедсь Розгинць ялганцты указовама: „Тон куроконя мрдак куду, ату шарьхкотьтядязь, — тевоньке кальдяв ули. Монь тьнярс-ни учихть эсон. Юргинтть мархта тон тоса куроконя сяда корхтак, афоли согласиндай, копордафтк, сяда ляпоми и ули сон минне. Нятнень ланкс кафта тьожяньшка сяфтяма, вете сядть тонксаськ Юргинтти.“ Тя корхтамда меле синь аердсть фкя-фкянь эзда и тусть кажнайсь эсь киганза эряскадозь, штоба куроконя тиемс ушотф тевсна.